Я тепер довіряю тільки собі.

Я тепер довіряю тільки собі.

Мені 20: я намагаюся будувати перший бізнес, у мене немає вихідних, я спостерігаю радісних ровесників-студентів, чиї батьки платять за навчання та дають на кишенькові.Ммені вже важко зрозуміло як це – просити гроші у мами, я знімаю житло сама та вивчаю бізнес на практиці. А ще фарбую волосся в рожевий, ні в кого не питаючи дозволу.

ВОНИ: дивляться на мене дивно, я – самостійна, крута, незрозуміла, але батьки загрожують пальчиком – мовляв, без освіти все одно підлогу митиме в під'їзді.

Мені 25: я втратила бізнес, намагаюся будувати з нуля, мені страшно і навколо лише поштива зневага - мовляв ну куди ти лізеш. Ще й з дитиною – пфф, можна ставити хрест.

ВОНИ: отримують свої перші роботи, роблять з себе важливих офісних, з'їжджають від батьків, тикають пальчиком - ось дивись, дівчинка намагалася щось і дивися. Приємно коли погано у когось, зігріє душечку. А тут ще й у голові якісь світи незрозумілі, все ясно.

Мені 30: я втратила другий бізнес через війну, роблю боязкі спроби писати статті та тексти, адаптуюсь у столиці, стрижуся коротко, бо на волосся грошей немає, прискорюю свою реальність і знаю, що скоро прорив. Я бачу своє майбутнє. Розумію що не можу виїхати нікуди далі за сусіднє місто через міграційні проблеми, і бачу як ті хто вже відвідали 20 країн ниють що у них нудне життя.

ВОНИ: вже їздять у Туреччині гріти зайвий жирок, беруть у кредит машинки, йдуть до психолога, і я для них - формена невдаха без трудової книжки, розлучаються або народжують, бухають щоп'ятниці, і ниють і ниють і ниють. На мені ставлять хрест – ну все, приклад невдахи навіть для майбутніх онуків забезпечений.

Мені 38: неділя, грає Моцарт, вибираю повільно дизайнерське крісло і шовкову нічну сорочку, споживаю безлактозне йогуртове морозиво. Багато планую багато, пишу та створюю картини, зустрічаюся з друзями, вибираю комод, у країні війна, і я воюю, творю, йду на підйом. Я вже навчилася, як не втрачати в періоди катаклізмів. І навіть роблю ремонт. Все налаштовано так, як було в моїх видіннях. І я тепер довіряю тільки собі.